Порядок оскарження рішень
Згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Оскарження діянь розпорядників може стосуватися будь-яких їхніх рішень, дій чи бездіяльності, якщо інший суб’єкт (запитувач, користувач веб-сайту тощо) вважає їх протиправними щодо себе. Частина 2 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає невиключний перелік діянь, які можуть бути оскаржені, про що свідчить пункт 7 даної норми. Існують кілька способів оскарження, які передбачають різні правові наслідки залежно від обраного способу – якщо факт правопорушення з боку розпорядника підтвердиться.
Частина 1 статті 23 Закону наголошує про можливість оскарження до керівника розпорядника, до вищого відносно нього органу та до суду. Крім того, можливе і звернення до прокуратури, що передбачено статтею 12 Закону України «Про прокуратуру».
Оскарження може мати наслідком безпосереднє поновлення порушеного права (напр. надання інформації на запит, у задоволенні якого раніше було відмовлено) чи покарання конкретного службовця-порушника (напр. накладення штрафу).
В разі підтвердження факту правопорушення з боку розпорядника можуть виникати наступні наслідки:
– оскарження до адміністративного суду – поновлення права, але зазвичай воно не супроводжується покаранням службовця-порушника (хоча ч. 2 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства передбачає можливість винесення судом окремої ухвали щодо необхідності притягнення порушника до відповідальності);
– оскарження керівнику розпорядника або вищому щодо нього органу – в даному випадку на практиці дійсно можливий результат у формі поєднання як поновлення порушеного права, так і дисциплінарне покарання конкретного порушника;
– оскарження до прокуратури – однозначно може мати наслідком визнання судом винуватою в адміністративному правопорушенні конкретної особи, але також і винесення одного з документів прокурорського реагування (ст. 21-23 ЗУ «Про прокуратуру»), після чого порушене право може бути поновлене.
